Черкаська

Черкащина: земля трипільських “мегаполісів”, нескорених козаків та нашого Кобзаря

Черкащина була осередком формування козацтва — людей, які боролися з усіма, хто зазіхав на їхню свободу. А таких було немало. І хоча державні утворення козаків знищили, їхні нащадки продовжували боротьбу на інших фронтах. Не лише зі зброєю – наприклад, розвитком української культури та промисловості краю. І зараз Черкаси є головним центром цілого регіону. А нащадки козаків продовжують боронити найдорожче – волю.

Стародавній “мегаполіс”

Трипільська культура – одна з основних давньоземлеробських культур енеоліту, це десь 6 ст. до нашої ери, коли людство ще тільки освоювало перший метал – мідь. Найбільші за розміром поселення у Європі з’явилися протягом цього часу. А зовсім недавно стародавній “мегаполіс” знайшли поблизу села Легедзине на Черкащині. Його площа – 450 гектарів, понад 5 тисяч років тому тут могло жити від 6 до 25 тисяч людей. Місце розкопок – посеред поля. Посуд, який вони знайшли тут, старший за єгипетські піраміди. Можна побачити притаманний трипільцям розпис.

Крім посуду знайшли стіни – залишки трипільських жител. Знаєте, чому стіни так прекрасно збереглися? Бо коли трипільці покидали свої поселення, то спалювали житло ритуальним вогнем – так глиняні стіни “запікалися”, як при виготовленні глиняних виробів. Працівники місцевого музею відтворили будинок трипільця шість тисяч років тому, тепер це візитівка Легедзиного.

Some description

Козацька земля

Історія України пишеться від людей, а не від владики. Ці слова точно допоможуть вам зрозуміти історію нашої країни. Тут завжди панували самоврядування та демократія. Одним з таких прикладів самоврядування є козацтво і на черкаській землі багато що нагадує про цей славетний період української історії.

Перед нами мальовничий Трахтемирів. У Трахтемирові була козацька резиденція. Тут стояла важлива козацька святиня – Зарубинецький монастир. Якщо перебороти страх великих павуків, можна роздивитися старе кладовище – із витесаними на надгробках традиційними хрестами, хрестами мальтійського типу, півмісяцями та, звісно, зображеннями шаблі.

Місто Черкаси – один із головних осередків формування козацтва аж до заснування Запорізької Січі. Тут, під Богдановою горою, Северин Наливайко розгромив стотисячну турецько-татарську орду. Тут проходив торговельний шлях із Києва до Криму, яким вороги час від часу намагалися пробратися на вільні землі.

За легендою одного разу фортецю під Богдановою горою взяли в облогу. Їжі козаки Хмельницького мали достатньо, а от вода закінчувалася. Потім з-поміж кам’яних скель несподівано пробилося джерело, і Богдан Хмельницький з військом розбив ворога. Бо коли захищаєш рідний дім — сама природа допомагає.

До речі, Богдана Хмельницького поховали у родовій церкві-усипальниці — Іллінській церкві на Черкащині. Але археологічні розкопки виявили лише численні сліди перекопування. Ані тіло, ані труну не знайшли.

Земля багатьох культур

В Україні є місце всім людям та релігіям – інакше тут би не було Храму Білого Лотоса, єдиного буддійського храму країни. Тут можна вивчати тайський бокс, основи самооборони, кунг-фу техніки лаоської школи “Ша-Фут-Фань”, йогу, східні танці, практику правильного дихання, основи зцілення й таємниці чайної церемонії.

У місто Умань щороку приїжджають тисячі хасидів. Це місце їхнього паломництва: збираються, щоби вшанувати рабі Нахмана. Наймасовіше з’їжджаються на Рош га-Шана, єврейський новий рік. Навіть небезпека потрапити під російські обстріли вже під час повномасштабної війни не злякала хасидівна свято, щобвідзначити 250-річчя з дня народження рабі.

Тепер трошки про палац Даховських. З одного боку – кумедна історія з палацом Даховських: один із власників так ненавидів пиятику, що відкрив у селі “Товариство тверезих”, де пригощав селян чаєм з цукерками. З іншого – велична: на базі комплексу “Садиба Даховських“ планують створити державний ландшафтно-парковий музей Історії українського війська.

З архітектурою Черкащини ще є романтична історія – у будинку Щербини зараз діє Палац одружень. До речі, від початку повномасштабної війни в Україні зареєстровано понад 100 тис. шлюбів. Любов та життя перемагає!

Ще одна краса – палац Понятовського, розташований на трьох гранітних островах ріки Рось. Пам’ятка архітектури, а тоді резиденція, складалася з палацу, ордерної галереї, парку, двох стаєн і трьох флігелів. Збереглося 10 із 13 будівель, діють музеї – палац відкритий для туристів.

Кожух і смушева шапка

1256 пам’ятників Шевченкові в Україні, 128 – по світові. Село Моринці на Черкащині – місце, де народився Тарас Шевченко. Він ще за життя став іконою, мав свій імідж – кожух і смушеву шапку, та найголовніше – мав зв’язок з українським народом, міцний та позачасовий.

Шевченка показували, як стражденника та мученика, та насправді його біографія є історією успіху. Тільки задумайтеся – від невідомого кріпака до улюбленого студента й випускника Академії мистецтв. А громадська діяльність? Шевченко був активним учасником Кирило-Мефодіївського братства – першої української таємної політичної організації, де разом з Пантелеймоном Кулішем й іншими “братчиками” брав участь у формуванні українського національного руху.

Кожен Шевченко – поет, прозаїк, художник – інший. У радянський період спочатку не знали, що робити з культом Шевченка, та потім використали його – як революціонера, звісно.
Та його пророче: “Борітеся – поборете”, було спрямоване якраз проти Росії. Ті слова потім, у 2013-2014, звучали на Майдані під час Революції Гідності. Вони ж додають бойового духу українським захисникам зараз, під час повномасштабної війни.

Шевченко помер та був похований на чужині. Лише потім, у 1861 році сотні людей стали свідками виконання його “Заповіту” – перепоховання на Чернечій горі у Каневі. Його збірці “Кобзар” присвячено цілий музей у Черкасах, тут зібрали чимало раритетних видань цієї книги. А приміщення музею раніше було будинком черкаських підприємців братів Цибульських.

Свою Україну любіть.
Любіть її… Во врем’я люте.
В останню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Любити Кобзар заповів не лише Україну, а й українську мову. У різні часи її намагались заборонити, знецінити та принизити, обзиваючи “сільською” чи “архаїчною”. А зараз мова – це та зброя, де кожне слово нагадує, за що ми боремося. Допомагає краще зрозуміти, хто ми та нагадати, за що боремось.

Шкода VS користь

На Черкащині чимало промислових підприємств. Флагман хімічної галузі України «АЗОТ» – виготовляє добрива. Черкаський автомобільний завод «Богдан» виготовляє легкові автомобілі. Забезпечує солоденьким черкаська Кондитерська фабрика «Світ ласощів». Консервовані продукти та соуси виготовляє «Верес» – і постачає до понад 35 країн світу. Птахофабрика «Перемога Нова» входить до агрохолдингу МХП, одного з трьох найпотужніших агрохолдингів України. 

Таке інтенсивне виробництво збалансовують екологічні ініціативи. З 2018 року в Україні діє закон про сортування сміття – важливий крок з турботою про планету, на який дуже чекали! Крім того, з’явилося чимало ініціатив від самих містян. Один із таких прикладів – історія громадської організації і відкритої майстерні Preciouslab, яку відкрили екоактивісти у Черкасах. Скинулися, орендували приміщення й показують людям, що пластик – не сміття, а цінний ресурс – з нього можна виготовляти будь-що. 

Люди

Цей край багатий на літераторів. Сюди переїхав, жив і творив поет Василь Симоненко – літературний бунтівник. Він не терпів несправедливості та хотів не лише свободи, але й визнання України. У селі Стеблів народився письменник Іван Нечуй-Левицький. Про нього ми вже згадували – разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Пулюєм він уперше перекладав Біблію українською.

Династія Симиренків – одні з перших цукрозаводчиків в Україні. Але це тільки звучить легко: перший Симиренко, Федір, спочатку викупив себе й родину з кріпацтва. Разом із братами Яхненками створили перший в Україні механічний (паровий) пісково-рафінадний завод. У російській імперії про такий і не чули! А для робітників сім’я Симиренків побудувала ціле містечко, де було все необхідне.

Симиренки були потужними меценатами: Платон Симиренко за власні кошти видав “Кобзаря” Шевченка, а потім передавав десяту частину прибутків на розвиток української культури. А Левко Симиренко створив один з найбільших у Європі садів плодових дерев.

Український борець козацького роду Іван Піддубний – шестиразовий чемпіон світу з боротьби. Розповідають, що хлопець був сильним змалечку – сам підіймав мішки із зерном і клав їх на віз. Силач виступав у важкій вазі та важив 118 кг, його називали “чемпіоном чемпіонів”. А перед першим чемпіонатом світу у Парижі Піддубний бігав з 20-кілограмовими гантелями та прогулювався вечорами з 30-кілограмовою металевою палицею.

З Черкас родом і зовсім сучасний герой – Андрій Хливнюк. Він один із тих, хто зробив символом спротиву пісню «Ой у лузі червона калина». Ви могли її чути у спільному виконанні з “Pink Floyd“ під назвою “Hey, Hey, Rise Up!“. Ця пісня давня й “бойова”, її співали ще сто років тому січові стрільці. Ці хлопці мають велике значення для відновлення української визвольної боротьби на початку 20 ст.

Ракети летять усюди.

Черкащина також постраждала від обстрілів, хоч і завдяки спротиву українських захисників, які тримають оборону, знаходиться не біля фронту. З перших місяців повномасштабної війни область прихистила десятки тисяч вимушених переселенців, а восени та взимку тут люди в умовах блекаутів знову вчилися робити звичні для них речі. Хай там що, але для кожного знайшовся дім, турбота й трошки спокою від навколишньої природи, бо це справжній Шевченківський край!

Поділитись у соцмережах

Останнє оновлення статті 16.03.2023

Дивитися також

Вінницька область Це — Україна

Тут ми боремося за теплі моменти

Саме тут народився композитор, який подарував різдвяні спогади світові

Львівська область Це — Україна

Тут ми боремося за право бути собою

Саме тут люди розуміють, як важливо знати свою історію

Миколаївська область Це — Україна

Тут ми боремося за наші моря

Саме тут захищають не лише сухопутні кордони

Some description

You cannot copy content of this page