Чернівецька

Чернівеччина – це Захід України, область межує з Румунією та Молдовою. Спільною історією регіон об’єднав різноманіття культур, традицій та природних пам’яток ще з часів трипільської культури. Тут спокійно співіснує дух предків та університетська публіка. Секретні військові об’єкти та природа Карпат.

Одна з найпотужніших ГЕС і давня фортеця, яка вже колись захистила Європу від вторгнення. Готова захищати й тепер.

Єврейське минуле міста

До початку Другої світової війни у Чернівців була неофіційна назва – «Юденштадт», єврейське місто. Зі 120 тис. населення 50 тис. були євреї.

Тут була найбільша синагога у Східній Європі кінця 19 століття, важливий релігійний і культурний центр міста. Було декілька спроб її знищити, проте вона вистояла – двічі. У липні 1941 року румунські війська підпалили її всередині – як ідеологізовані союзники Німеччини. А радянська влада спробувала підірвати у 1955 році – бо знищення чи знецінення релігійних пам’яток було частиною державної політики СРСР. Та їм вдалось знести лише купол.

Визнали, що споруду не перемогти – махнули рукою та перебудували її під кінотеатр «Жовтень». Зараз тут кінотеатр «Чернівці».

У Чернівцях також є найбільше збережене єврейське кладовище Європи.

Площа понад 14 гектарів, поховано майже 50 тис. представників єврейської громади. У глибині – братська могила з часів Голокосту.

І тут треба згадати про ще один феномен – чернівецькі бункери, колишні прохідні двори між будівлями та під’їздами житлових будинків у старій частині міста. Саме тут чернівчани не єврейського походження переховували євреїв. Українці завжди вміли єднатися перед обличчям спільного ворога.

Вчитися у Гоґвортсі

Кожну цеглину вимірювали, а до будівельного розчину додавали курячі яйця. Це що за магія?

Так тоді будували резиденцію митрополитів Буковини і Далмації. Ретельно – і недарма, зараз будівля входить до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Спроєктував резиденцію автор Віденської опери – чеський архітектор Йозеф Главка. На будівництво запросили найкращих майстрів з різних регіонів Австро-Угорщини, у місті спеціально відкрили два цегляні та один черепичний заводи.

Трохи у цифрах: будували 18 років, вклали 1 750 000 гульденів. Тоді на ці гроші можна було придбати приблизно 260 тис. коней!

Тепер тут розташований Чернівецький національний університет — один із найдавніших і найвпізнаваніших вищих навчальних закладів України. На початку університет мав три факультети — теологічний, правничий і філософський. Вчилися чотири роки, навчання було платним. У різні часи тут вчилися тодішні письменники, лідери думок та громадські діячі Іван Франко, Михайло Драгоманов, Леся Українка та Володимир Винниченко.

Зараз університет і територія стали не лише місцем освіти й науки – це справжній туристичний центр Буковини, тобто можна прямо сходити на екскурсію.

Chernowitz – австрійська назва Чернівців 1774-1918 рр. Місто вважають таємною літературною столицею Європи. Чи має когось здивувати поява міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz? Для переконливості, все ж дамо трохи аргументів.

В Чернівцях жила й творила Ольга Кобилянська – одна з перших феміністок Європи. Або ось Юрій Федькович – спочатку навіть кирилиці не знав (бо тоді регіон був у складі Австро-Угорщини), а потім першим на Буковині почав писати українською мовою. Ще й псевдонім взяв – Гуцул-Невір. Чи Пауль Целан, найзагадковіший поет післявоєнної Європи:

«Це була місцевість, де жили люди і книжки». І живуть!

12 квітня 1961 року за першим польотом людини у космос спостерігав хлопчик. 36 років потому він полетить у космос сам.

Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України родом саме з Чернівецької області. Разом з ним вперше у космосі пролунав український гімн. Він також взяв з собою тризуб та синьо-жовтий прапор.

«У чому секрет вашого успіху?» Я відповідаю, що ніякого секрету немає. Все абсолютно просто: треба мати мету і багато працювати. Ось весь секрет».

Пам’ятаєте про вишиванки з Полтавщини? Насправді кожен регіон України може похизуватися своїм стилем. Як впізнати буковинську вишиванку? Легко. Чого зовсім не скажеш про вагу сорочки – 5,5 кг! Все через квітковий взір та бісер, яким її рясно розшивають.

Кожного року 13 і 14 січня на Франківщині та Чернівеччині відбувається свято – новорічний обхід-обряд з рядженими.

Найбільша й найвідоміша з усіх буковинських Маланок розквітає у селищі Красноїльськ. Тисячі людей святкують прихід Нового року у неймовірних костюмах, з виставами, танцями й піснями-“щедрівками”.ʼ

Персонажі – пузаті Дід і Баба, Лікар, Жид, Солдат. Та найяскравіші герої дійства – Циган і Ведмідь.

Роль Ведмедя грають неодружені чоловіки. Костюми ведмедів є «крилаті» й «копиці», їх роблять із сіна або соломи.

А тепер уявіть, що костюм «крилатого» ведмедя не знімається! Як залізеш, так і ходиш до самісінького кінця гуляння. Крила можуть доходити до шести метрів, а сам костюм важить понад 50 кг. Не для слабеньких!

Автентичні маски на Маланку виготовляють майстри, а для більш новітніх персонажів – купують. План дій розписаний до деталей. Цілу ніч маланкарі ходитимуть вулицями, розважаючи господарів хат. У деяких хатах передбачене місце відпочинку – щоби не заснути від втоми.

«Маланка ходить, щоби вигнати злого духа з будинків. Вона колядує, щоби новий рік починався весело», – таким бачать сенс дійства місцеві.

Радянський Союз офіційно заборонив дійство, намагаючись знищити традицію – як зараз нищить Росія українські традиції на тимчасово окупованих територіях і зараз. Та люди все одно виходили, попри загрозу арешту.

Ніхто не скаже, коли почалася Маланка. Але вона живе, пристосовується до сучасного життя та щороку приносить людям радість. І якщо ви чули про Кукері в Болгарії, Бушояраш в Угорщині, Фашінг у Німеччині, Курентованьє в Словенії або Звончари в Хорватії, то красноїльську Маланку мусите побачити, однозначно.

Після таких насичених подій хочеться повернутися до природи. Підійде Шурдин – найвисокогірніший автомобільний перевал України, 1173 м над рівнем моря. текст капс менший Тут суворі, високі гори з крутими обривами – дух перехоплює! Всі Буковинські Карпати перед очима. Головне не потрапити на змагання по авторалі, гонщики полюбляють перевал – довжина 20 км з 21 крутим поворотом.

А сюди колись неможливо було потрапити. Зараз цими стежками проходять туристичні маршрути. Що ж тут було? У Буковинських Карпатах сховані п’ять білих куполів, названі «Памір» – колишній секретний об’єкт СРСР, де була система стеження за повітряним простором. З 1960-го цей моніторинг тривав майже 30 років.

Ну і декілька цікавих каменюк. Скелі Протяті камені, що мають таку назву через наскрізні отвори. Скеля Кам’яна Багачка, що пов’язана з народною легендою про скам’янілу жадібну стару, яка не допомогла бідній жінці.

А скелі Чорний діл взагалі стали домом для найрідкіснішої квітки України – едельвейсу. Кажуть, що хто її побачить, знайде щастя. Самі скелі утворені вапняками юрського періоду та порослі ялинковим лісом, а це теж цікаве поєднання.

На Чернівеччині є два місця з найбільшою кількістю води. Перше – Дністровська ГЕС, одна з найпотужніших у Європі. Під час пікових навантажень може використовувати акумульовану вночі енергію.

Друге – Селятин, найбільш грозове місце в Україні. 45 днів на рік тут грози, а якось у 2008 буря лютувала цілих 37 годин.

Можливо, приєднатись до компанії захоче озеро Буковинське або Гірське Око – має таку назву через овальну форму. Цікаво, що максимальної глибини озера ніхто не знає, бо дістатись до дна неможливо через затоплені величезні дерева. Аквалангісти просто не можуть спуститись. Але припускають, що це 6 м.

Ще є Буковинські або Смугарські водоспади – вісім водоспадів різної висоти й потужності від 3 до 19 м, а це унікальне для Українських Карпат явище.

Одна з найдавніших оборонних споруд України. Хотинська фортеця століттями обороняла важливий торговельний та митний пункт над плесом Дністра. А до неї тут був форт, створений у 10 ст. за князя Володимира.

А якось у 1890 році поблизу Хотинської фортеці несподівано знайшли скарб. Понад 1000 старовинних монет із Саксонії, Тюрінгії, Чехії, Угорщини та інших країн.

Та відмотаємо трохи назад, бо пропустимо знаменитий бій. У 1621 році тут була Хотинська битва, у якій козаки врятували Європу від турецького вторгнення. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний та майже 45-тисячне Військо Запорозьке повернули геополітичну рівновагу усій Східній Європі.

Не лише для власного захисту, але й для захисту всього Заходу. Чернівеччина – це імена, історія та безліч пережитих подій. Культурний бекграунд й цілі карпатські гори за собою. З початку повномасштабного вторгнення Чернівеччина відпустила своїх чоловіків та жінок на фронт – пліч-о-пліч з чоловіками та жінками інших регіонів. Вся Україна б’ється, щоб захистити те, що є, та повернути все, що забрали. І нічим не поступиться.

Дивитися також

Рівненська область Це — Україна

Тут ми боремося за кохання

Саме тут кохання має своє місце сили

Донецька область Це — Україна

Тут ми боремося за мир для всього світу

Саме тут люди давно дізналися, що означає, коли його забирають

Дніпропетровська область Це — Україна

Тут ми боремося за наше розмаїття

Саме тут різні культури живуть разом

Чернівеччина: земля релігійного, культурного та природного різноманіття

Одна з найпотужніших ГЕС і давня фортеця, яка вже колись захистила Європу від вторгнення. Готова захищати й тепер.

Єврейське минуле міста

Вчитися у Гоґвортсі

Таємна літературна столиця Європи

Тризуб, гімн та синьо-жовтий прапор у космосі

Нелегка та дуже красива ноша

Свято на межі вимірів

В дорозі

Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду – та знов впав у воду

Фортеця, скарб і битва

Та це вже не вперше Україна стримує зло на своїй території

Дивитися також

Тут ми боремося за кохання

Тут ми боремося за мир для всього світу

Тут ми боремося за наше розмаїття