Івано-Франківська

Франківщина: українська державність, гуцули та магія

Франківщина розташована на Заході України. Це її землі входили до складу Галицько-Волинського князівства. Це сюди перенесли столицю Західноукраїнської Народної Республіки, щоб продовжити творення української держави. Це тут не лише розвивають туристичну міць регіону, а й відчиняють двері для кожного, кого змусила покинути дім розв’язана Росією війна. 

Це тут, у Карпатах, можна по-справжньому відчути дух свободи, близький та зрозумілий для людей на всіх континентах. 

Місце, де робиться погода

Гора Говерла – найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, висотою 2061 м. 

Перший туристичний маршрут тут відкрили у 1880 році, а вже зараз гора має свою традицію – від 16 липня 1990 року, коли підписали Декларацію про державний суверенітет України, тут щороку підіймають Державний прапор. Це нагадування кожному, хто з недобрими намірами задивляється на нашу землю. 

У червні 2018-го ветеран війни на Сході України Дмитро Котов став першою людиною, яка підкорила вершину Говерли на двох протезах ніг, бо нема нічого неможливого для українських героїв.

Знаєте, як озеро може вплинути на погоду? Це одне з найвищих озер Українських Карпат – Несамовите, знаходиться 1750 м над рівнем моря. Якщо скупатися чи кинути в озеро камінь, можна накликати жахливий дощ. Але не робіть цього. Взагалі, краще поводитися в горах тихо та чемно.

Хоча є місце в українських Карпатах, яке живе як справжній гірськолижний курорт – Буковель, підніжжя гори Буковець. Ось тут іноді шумлять, але все ж таки краще поводитися в горах тихо та чемно. Повірте, вони віддячать.

Some description

Велика роль невеликого міста

Був час, коли уряд Західноукраїнської Народної Республіки продовжив творити українську державу вже з Франківщини. Якщо точніше – в Івано-Франківську, тоді ще під назвою Станіслав. Саме тут створювалась об’єднана Україна. Українська Народна Республіка зі столицею в Києві контролювала території Центру, Сходу та Півдня України. Західноукраїнська Народна Республіка спочатку зі столицею у Львові контролювала східну Галичину, Буковину й Закарпаття.

Саме в приміщенні теперішньої обласної бібліотеки нарада-віче прийняла рішення про Злуку з УНР. 22 січня 1919 року був підписаний Акт про Злуку обох частин України. Ось такий вагомий вклад франківчан в нашу історію.

I сотню років потому про франківчан скажуть:

 “Мають порівняно високий рівень підприємництва, громадської активності та є поміркованими прихильниками новацій у соціальній сфері”. 

І не помиляться – зараз Промприлад.Реновація є місцем для людей, які хочуть розкрити економічний потенціал міста та регіону. Його відкрили у приміщенні старого заводу, тут перетнулись нова економіка, урбаністика, сучасне мистецтво та освіта. 

У 2014 в Івано-Франківську з’явився громадський ресторан Urban Space – успішний приклад об’єднання громади навколо спільної ідеї. Проєкт унікальний, 80% прибутку ресторану йде винятково на реалізацію громадських проєктів.

Або як вам така громадська свідомість? Громадська активістка Марія Козакевич взялась за відновлення старовинних вхідних дверей до історичних будівель. За декілька років вона зібрала команду реставраторів зі столярів, ковалів, вітражистів, а ще активістів, які поширюють ідею. Разом вони фіксують красу міста, про яку люди часто забувають – фасадну ліпнину, ковані елементи, різьблення тощо. Найцікавіше, що люди починають «прокидатися» та помічати цю красу довкола себе.

Ремесла в спадок

Івано-Франківщина – місце, де бережуть народні промисли та культурний спадок. Одне з ключових таких місць – це Косів, осередок галицької Гуцульщини. Місто засновано в 1424 році, основними заняттями місцевих було солеваріння, ремесла, садівництво й торгівля.

До речі, про торгівлю. Косів знаменитий ярмарком, де можна купити різноманітні та автентичні гуцульські вироби. Їх безліч, але декілька слів все ж розповімо. 

Чи може ковдра “кусатися”? Ще й як. Тим паче, якщо це гуцульська ковдра з овечої вовни, а ще з неймовірним візерунком та пухнастим ворсом з одного або двох боків. Ліжник – звична у побуті річ: ним накривають ліжка, лави, вкриваються взимку. А “кусається” він лише спочатку, від незвички.

Зелений, жовтий, коричневий і крапелька синього. Код гуцульської мальованої кераміки, який століттями відтворюють майстри в Косові. У грудні 2019 року косівську мальовану кераміку внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

Трошки деталей процесу. 

Для виготовлення брали два види глини: коричнево-червонувату для основи та білу – як тло для розпису. Спочатку створювали форму, сушили, малювали, випалювали, покривали поливою та знову випалювали. Особливість косівської кераміки – техніка сграфіто, “видряпування” малюнків. Традиційні сюжети – сценки побуту, релігійні та обрядові символи (хрести, різдвяні зірки тощо), рослини й тварини. Уважність максимальна, але результат – витвір мистецтва! 

Якщо вишивка має багато кольорів, а найвпізнаваніша фігура – ромб, то перед вами гуцульська “низинка”. Одна з 12 гуцульських технік вишивки, густа, туга, щільно закриває поле полотна. Геометричний взір містить прості мотиви та складні фігурні елементи. Космацька сорочка – взагалі локальне явище гуцульського мистецтва. Жовтогарячі, помаранчеві тони надають вишивці сонячного характеру й посилюють її святковість та урочистість.

Марно пробувати помістити все тут. Треба дивитись самим: різьблені, інкрустовані й випалені вироби з дерева, трембіти, розписаний посуд та кахлі, вишиті й ткані сорочки, рушники, килими, пояс-черес, зґарда, писанки. 

До речі, в місті Коломия знаходиться єдиний у світі музей писанкового розпису. Ви точно з дитинства пам’ятає магічний час розписування яєць до Великодня, а тут аж 12 000 писанок і декоративних яєць із різних регіонів України та країн світу.

Просто так не скуштуєш

Після такої добрячої “прогулянки” можна й перекусити. Та звучить це простіше, ніж є насправді. 

Ось, наприклад, традиційні сирні коники. Майстриня чи майстер може зліпити таких 200 за день. 

Але для цього спочатку сир кладеться в посудину з окропом, щоб розм’як. Роблять потрібну форму. На якийсь час кладуть у солону воду, щоби коник закріпився. Аж потім можна їсти. Але якщо захочеться взяти такого коника з собою та подарувати комусь чи зберегти на згадку, то треба сушити кілька тижнів.

А це таке, про що й не всі франківчани знають – креплики. Креплики – це автентичні суто для цього регіону вареники з оселедцем. Подають креплики з пісним борщем на Святвечір. Скуштуйте, це справжнє чудо. 

Рожева панама: тут все почалося

Українська реп-фолк група та чи не найбільше обговорюваний учасник Євробачення 2022 – родом з міста Калуш, на Франківщині. Пісня “Стефанія” стала хітом та вважається в соцмережах дуже символічної для країни, яка бореться за свою незалежність.

І хоча пісня присвячена мамі соліста Kalush Orchestra, слова “ломаними дорогами прийду я завжди тебе” – про повернення додому, в Україну.. 

У той час, як Росія хоче знищити українську культуру, хлопці добряче поламали їхні плани: поїхали на Євробачення та показали, яка наша музика жива. Жива і красива. 

Є ще важливий момент. Організатори Євробачення завжди наголошували, що конкурс поза політикою. Але знаючи, що ризикують, Kalush Orchestra зі сцени закликав допомогти Україні, Маріуполю та “Азовсталі”. І їх безумовно почув весь світ.

Дім – фортеця

Ґражда – типове житло гуцулів, своєрідний господарський комплекс. Фортеця! 

Сіл практично не було, домівки розкидані по горах та долинах далеко одна від одної. І хоч ворог тоді був інший, та бажання почуватись у безпеці – те саме. Це й зумовило появу ґражди – замкнутої забудови з хатою, господарськими будівлями та високою огорожею навколо подвір’я. 

Окрім неприступної ґражди впевненості місцевим додавав Олекса Довбуш – український опришок, найвідоміший з опришківських ватажків у Карпатах. Як Робін Гуд боровся за справедливість у Шервудському лісі біля Ноттінгема, Довбуш з опришками діяв у лісах Карпат.

Гуцульська магія

Без чарів не обійтися, коли йдеться про людей з гір. “Непрості” – так у Карпатах називають чарівників. Це тому, що у них завжди були непрості відносини з іншими – місцеві їх або боялися, або обожнювали. У кожного “непростого” був свій камінь-тотем, який передавали у спадок, разом із силою.

“Вогонь має горіти до осені, а як згасне раніше – чекай біди”, – кажуть вівчарі у травні, коли виводять овець на полонину.

“Ніхто вам не скаже, скільки на полонині овечок – погана прикмета”, – вірять вони. Тут все приправлене хоч дрібкою чогось магічного. 

Як і мистецтво сироваріння. У головній будівлі на полонині – стаї, горить вогонь. Звучить молитва, вівчарі готуються до роботи. Приносять молоко та виливають до казана крізь марлю, а на марлю складають гілочки хвої – щоби майбутній сир набувся “смерекового запаху”. Молоко нагрівають до 26–28 градусів та додають спеціальний фермент “глєк”. Та кожен ватаг має свою таємницю у рецепті сиру.

Франківщина — місце, де можна відчути справжній дух Різдва. На цій землі ще точно є місце чуду. Хоч раз у житті треба почути коляду. Зрозуміти коляду – це зрозуміти українців.

І тут магія не закінчується. Коляда була втіленням духів предків, частиною генетичного коду. Тому ні з появою християнства, ні у радянський період, коляду заборонити не вдалось. Різдво та коляда у Криворівні – живі. Це та сила, якої варто повчитися – уміти робити щось для себе, перейматися духом свята, вдаватися в суть.

 

Раніше на Франківщину приїжджали за спокоєм.

Після шумних мегаполісів тут було де зупинитися та побачити життя, яким воно є. У тісному зв’язку з природою, традиціями та прагненням зберегти все це. З початку повномасштабного вторгнення регіон перетворився на вулик. Та це не злякало невеликі міста. Навпаки – поруч з локальними бізнесами тут знайшлося місце для понад 50 підприємств. А це вже перемога на ще одному важливому фронті України – економічному. 

Поділитись у соцмережах

Останнє оновлення статті 16.03.2023

Дивитися також

Луганська область Це — Україна

Тут ми боремося за наш суверенітет

Саме тут люди безстрашно захищають свою Батьківщину

Харківська область Це — Україна

Тут ми боремося за унікальну культуру

Саме тут нове й традиційне поєднуються

Чернігівська область Це — Україна

Тут ми боремося за давню історію

Саме тут українське коріння сягає тисячі років

Some description

You cannot copy content of this page