Рівненська

Стародавні реліквії, рекордна романтика й незвична їжа — лише кілька з чудес Рівненщини

Рівненщина — регіон на північному заході України. У мирні часи він може запропонувати цілий асортимент цікавого: одне з найромантичніших місць на планеті, старовинні священні книги, древні фортеці й унікальні страви. У часи повномасштабної війни регіон охороняє північні кордони та працює на спільну перемогу й України, і всього цивілізованого світу.

У часи повномасштабної війни регіон охороняє північні кордони.

Романтична залізнична колія

Залізниця, ліс, деревопереробний завод — яка сума може вийти з таких доданків? Звісно ж, одне з найромантичніших місць планети!

Щодня до заводу в селищі Оржів проходить потяг і ніби розчищає густий ліс перед собою. Завдяки цьому поміж дерев утворився зелений коридор точної аркової форми. Виглядає це так, ніби ельфи “Володаря кілець” об’єдналися з жителями Нарнії й створили в Україні місце, аби фотографуватися для свого магічного Instagram.

Втім, суворих роботяг з деревопереробного заводу такий індустріально-природний феномен цікавив мало, тож роками про нього ніхто й не знав. Коли туди вперше попали випадкові мандрівники й опублікували фото в соцмережах, то ніхто не повірив — настільки фантастично виглядав зелений тунель посеред лісу.

А коли все ж повірили, то стали робити тут найліричніші фото свого життя, давати обітницю у вічному коханні чи просто хвалитися перед знайомими: “Чули про тунель кохання? Я там був!”

От тільки проїхатися тим самим потягом навряд чи вийде — все ж суворі роботяги лишаються суворими, і на свій робочий транспорт зазвичай не пускають. Хоча спробувати варто — все ж дива творить не тільки Дрезина вантажна кранова універсальна, яка своїм рухом облаштувала тунель, а й кохання.

 

Some description

Старовинні священні книги

На території України християнство прийняли у 988 році. Однак перші переклади євангельських текстів з’явилися ще до цього. Втім, вони писалися церковнослов’янською мовою, яка була суто писемною і незрозумілою звичайним людям.

Пройшло чимало часу, щоб під впливом Мартіна Лютера та Реформації з’явився і задум перекласти Євангеліє староукраїнською. Лише у 16 ст. в монастирі на Рівненщині народилося Пересопницьке Євангеліє — унікальний сплав європейського Ренесансу і староукраїнської мови.

 

Знадобилося аж п’ять років, щоб написати майже 10-кілограмовий рукопис. Після цього книгу ледве не загубили в хаосі Другої світової, однак потім випадково знайшли серед мотлоху. Зате тепер саме на цій реліквії присягають президенти України, коли починають свою роботу.

Там же, на Рівненщині, у Острозькій академії, за кілька десятиліть створили й перше в Україні повне друковане видання Біблії. Її так і назвали: Острозька. Для України це видання за значенням важило не менше, ніж для Європи Біблія Гутенберга.

Дива природи

Тепер люди викопують ці органічні мінерали, полірують, перетворюють на прикраси, дивляться на них і думають: “Яка ж краса!” Так древня інвестиція планети в українську природу спрацьовує на 100%.

Якщо в плані бурштину людина підключається лише на фінальному етапі, щоб обробити природну красу, то зі ще одним дивом Рівненщини — базальтовими стовпами — все дещо інакше. 

Коли ви геолог, то ваше геологічне серце, ймовірно, заб’ється частіше від формулювання “магматична порода, розбита тріщинами на характерні для базальту стовпчасті структури”. Якщо ж ні, то уявіть: видобуваючи камінь, людина викопала грандіозні кар’єри, і тепер над водою, що їх заповнила, височіють химерні колони правильної форми.

Ці стовпи — наслідок особливостей структури базальтів. На практиці ці особливості виглядають як великі — від 3 до 30 метрів — кам’яні колони-багатогранники. Тріумфальний результат союзу людини й природи.

Фортеця між двох імперій

Ну а тут природа потроху забирає своє. Наприкінці 19 ст. на кордоні між тогочасними Російською та Австрійською імперіями будують потужну фортецю з незвичного на той час матеріалу — кременю. Стіни довжиною майже 250 метрів, далекобійні гармати, рів, вали, підземні ходи, вентиляція й 800 людей гарнізону — це була дійсно велична споруда.

Кілька разів форту довелося працювати за фахом, коли його атакували у різних битвах та війнах. Поруч з укріпленням навіть є поховання 200 австрійських солдатів, які загинули тут у часи Першої світової.

Однак за останні 100 років Тараканівський форт використовувався мало. Тут пробували робити військові чи господарські склади, та врешті полишили цю ідею. Так укріплення програло битву власній могутності — адже утримувати настільки величну споруду виявилося просто непотрібно.

З того часу природа поступово заплітає форт у своє зелене волосся, а колись грізне укріплення перетворюється на химерне й мальовниче місце. Воно могло б бути пам’ятником старим часам, коли люди ще не зрозуміли, наскільки безглуздими є війни. Однак, на жаль, цей урок людство досі не вивчило.

Вища освіта з півтисячолітнім стажем

До речі про “вчити уроки” і про жагу до пізнання. Українській вищій освіті вже майже пів тисячоліття, адже ще у 1576 у місті Острог на Рівненщині заснували аж цілу академію. До речі, про її засновника та його батька — полководця, який не вмів програвати, — більше читайте в тексті про Волинь.

А поки уявіть свій розклад: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика, астрономія, філософія, богослів’я, медицина. Вже готові стогнати через занадто напружений графік? Зате після Острозької академії ви могли б стогнати аж п’ятьма мовами, адже тут вчили ще й слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку й латину.

На жаль, у середині 17 ст. цей освітній заклад було закрито. Однак вплив його виявився настільки значним, що про це не забували століттями. І у 1994-му до Острозької академії знову повернулися студенти — вже після відновлення незалежності Україні.

Тепер тут викладають видатні вчителі й вчаться студенти, які неодмінно стануть видатними у майбутньому. А одного з них вже точно знає весь світ, адже магістерський ступінь в академії отримав сам Валерій Залужний — Головнокомандувач Збройних сил України й людина з обкладинки Time.

Їжа, що вражає

Їжа — важливий аспект будь-якої культури. І української, звісно, теж. Ви, ймовірно, чули про борщ — настільки видатний суп, що ЮНЕСКО навіть внесло його до списку нематеріальної культурної спадщини світу.

Втім, Україні є чим нагодувати вас і без знаменитого супу. Вареники, галушки, котлета по-київськи, банош, шпундра, холодець, капусняк, крученики, деруни — меню вас точно приємно здивує.

Є в українській кухні й дещо незвичні рецепти. Як вам, наприклад, пропозиція з’їсти шлунок? Це мацик — рецепт з Рівненщини. Свинячий шлунок ретельно вичищають, просолюють, а потім щільно набивають м’ясом і лишають висіти аж до 9 місяців. В результаті виходить сиров’ялена м’ясна страва, яка і смакує, і може зберігатися дуже довго. Родичів мацика можна зустріти в різних країнах — Литві, Німеччині, Італії — однак українська версія точно варта уваги. Як варта уваги й уся Рівненщина з її дивами природи та стародавньою культурою.

 

Але, ймовірно, найбільше регіон вражає своїми людьми — відкритими й гостинними.

А ще хоробрими — Рівненщина серед лідерів за часткою тих, хто став на захист Батьківщини. Адже українці чудово розуміють, що якщо не боронити свою землю і свою свободу зараз, то вся унікальна культура буде просто знищена.

Поділитись у соцмережах

Останнє оновлення статті 16.03.2023

Дивитися також

Кіровоградська область Це — Україна

Тут ми боремося за нашу землю

Саме тут вона дарує їжу для всього світу

Львівська область Це — Україна

Тут ми боремося за право бути собою

Саме тут люди розуміють, як важливо знати свою історію

Житомирська область Це — Україна

Тут ми боремося за відкриття

Саме тут люди не раз показували іншим новий шлях

Some description

You cannot copy content of this page