Волинська

Волинь із центром у місті Луцьк знаходиться на самому північному заході України. Тут народилися люди, які вплинули на світову історію, і відбулося засідання своєрідного середньовічного прототипу Європарламенту. Це регіон з міцними географічними й історичними зв’язками зі світом, однак при цьому унікальною українською культурою. Сьогодні Волинь стоїть на захисті північного кордону України та свободи всього цивілізованого світу. Це боротьба за дім і для всіх українців, і для мільйона людей, які живуть на Волині.

І ось, за що волиняни його люблять.

Віковічні українські землі

Під час Льодовикового періоду Волинь була досить холодним і непривітним місцем. Однак як тільки морози відступили, сюди прийшли люди. Українські археологи досі знаходять на цих землях безліч артефактів кам’яного віку. А сто років тому під час прокладання залізничних шляхів відкопали й справжній скарб — десятки кілограмів прикрас і римських монет. Все це свідчить про те, що Волинь завжди приваблювала людей для життя чи торгівлі.

Перші письмові згадки про ці землі — у київській “Повісті минулих літ”. Там згадується, що у 988 році знаменитий князь Володимир заклав місто, назвав його на свою честь Володимиром і віддав у володіння синові.

Згодом це місто розквітне спочатку як західний форпост київської держави, а потім і саме перетвориться на епіцентр культурного та політичного життя. У 13 ст. саме Володимир став столицею середньовічної Галицько-Волинської держави, яка була продовжувачем державності українських земель.

Попри всі історичні виклики, Волинь лишається невіддільною частиною української культури. А на референдумі про незалежність України 1991 року 96,3% громадян регіону проголосували “за”.

Замок, де зустрілася вся Європа

Перші укріплення постали у столиці Волині — місті Луцьк — ще у 14 ст., за часів сина великого князя литовського, на ім’я Любарт. Саме на його честь це місце часто називають Замком Любарта.

Великі князі литовські правили однією з наймогутніших держав пізнього середньовіччя. Українська культура відігравала в ній провідну роль, а староукраїнська на кілька віків стала основою офіційної мови усієї держави.

Одним зі свідчень могутності князівства досі є Замок Любарта. Протягом століть фортецю кілька разів перебудовували, але завдяки вигідному розташуванню вона завжди була в епіцентрі політичного життя.

Так, тут жив, наприклад, знаменитий князь Вітовт, який організував подію, що зібрала в Луцьку фактично прообраз Євросоюзу.

У 1429 в замку пройшов з’їзд європейських монархів. Тоді до міста приїхали понад 15 тис. людей з усієї Європи: представники Королівства Польського, Священної Римської імперії, Данії, Лівонського та Тевтонського орденів, Візантії, Московського князівства, а також татарські хани й посланці Папи Римського.

На з’їзді вони не тільки обговорювали політичні, торговельні й релігійні питання Європи, а й бенкетували так, що для цього знадобилися сотні бочок вина й цілі стада тварин на їжу.

Майже 30 квадратних кілометрів води, глибина до 60 метрів, піщані пляжі й багатий тваринний світ — все це Світязь, перлина Шацьких озер. Знаходиться він на самому північному заході України, на кордоні одразу з двома державами — Польщею і Білоруссю.

Загалом на Волині аж 220 великих і малих озер. Однак саме Світязь може похвалитися і пляжами, і катанням на човнах, і мальовничим островом посеред озера, і оригінальною кухнею з кулінарним флагманом — знаменитими вуграми.

А ще є свідчення, що у складі місцевої води містяться корисні срібло, йод та гліцерин — тому береги густо вкриті різноманітними пансіонатами й санаторіями, де радо оздоровлюються усі охочі. Також в асортименті Світязя є місця з цілющою блакитною глиною, яка складе конкуренцію будь-якому косметологу.

Волинь продовжує народжувати видатних особистостей і в новітні часи. Чули про Одрі Гепберн і Софі Лорен? Ні, вони не походять з України, зате в цій країні народилася людина, без якої про видатних акторок, можливо, ніхто б і не дізнався.

З часом Міхал став одним із найпомітніших людей кіно, заслужив прізвисько Принц й допоміг прийти до успіху знаменитим нині зіркам.

На зйомках культового фільму «Камо грядеши» Вашинський помітив статистку Софію Шиколоне і порекомендував її на роль — так почалася кар’єра Софі Лорен.

Схожа історія сталася і з іншою зіркою — Одрі Хепберн, яка завдяки українцю потрапила в «Римські канікули» — один із найзнаменитіших фільмів в історії.

Вашинський продовжував отримувати визнання навіть після смерті — у 2017-му першу премію Венеційського кінофестивалю виграв фільм «Принц і діббук», знятий про долю знаменитого уродженця України, який підкорив світ кіно.

В столиці Волинської області Луцьку є будинок, який можна вважати однією з найнезвичайніших експозицій світу. Скульптор Микола Головань присвятив чотири десятиліття свого життя тому, щоб перетворити власний дім на твір мистецтва.

На території цього будинку — понад 500 кам’яних й бетонних скульптур, виконаних у різних стилях. Серед них міфічні та релігійні фігури, лицарі, звірі та святі, а також відомі історичні постаті, пов’язані з Луцьком.

На початку 2022-го Микола Головань помер, однак пам’ятник його скульптурної майстерності лишився нащадкам. Тепер весь комплекс регулярно відвідують мандрівники, а сам дім називають «будинком-вернісажем» і незмінно дивуються надзвичайній концентрації мистецтва на квадратний метр.

Втім, Волинь — рай не тільки для розуму і душі, але й для шлунку. Отже, записуйте рецепти Волині.

Мазурики по-волинськи — це ніжні хрусткі ковбаски з індички із розплавленим сиром.

Їх обсмажують у великій кількості олії, а потім моментально з’їдають і просять добавки. Хтось вважає цю страву стародавньою й автентично українською, інші заперечують, що індичка з’явилася на цих землях не так давно, то навряд чи рецепт налічує століття. Однак всі сходяться в одному — смачно!

На десерт радимо Поліські вергуни.

Ось цей рецепт в Україні, ймовірно, якраз налічує кілька століть. Хоча де страву винайшли — достеменно невідомо, адже свої версії вергунів є в кухнях багатьох країн світу.

В Україні це хрумке печиво смажили в олії й готували зазвичай лише на свята. Втім, це не завадило страві поширитися майже на всю країну і навіть отримати власний музей на Полтавщині. До речі, про унікальність цього регіону також читайте на Ukraine.ua!

Одна із найгучніших прем’єр в історії світового балету — “Весна священна” Ігоря Стравинського, яку поставили у Театрі Єлисейських полів у 1913 році. Музика і постановка виявилися настільки авангардними, що публіка на першому показі просто скаженіла від нерозуміння того, що відбувається. Лише згодом “Весну священну” визнали одним із найважливіших творів в історії музики. Цей балет навіть записали на золотій платівці “Вояджера” — космічного апарату, що став найвіддаленішим від Землі об’єктом, який створило людство.

Якщо ви просто зараз зайдете в англомовну Вікіпедію і подивитеся біографію Ігоря Стравинського, то побачите фразу: “російський композитор, піаніст і диригент”. Однак насправді за походженням він українець.

Його батько навіть позував для знаменитої картини уродженця Харківщини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. А сам Ігор переживав, що “наше прізвище було Сулима-Стравинські, однак коли Росія анексувала частину Польщі, то „Сулима“ з якоїсь причини було випущене з нашого прізвища”. Втім, згодом композитор відновив історичну справедливість — прізвищем його сина Святослава було вже Сулима-Стравинський.

На Волині у сім’ї був родовий маєток, в якому композитор щоліта жив і працював. Сам Ігор про це місце казав так:

“Справжній рай для творчості”.

Тепер в будівлі — єдиний у світі дім-музей композитора, в якому можна побачити фото, малюнки та навіть рояль Стравінських. Однак коли після 50 років батьківщиною Стравинський відвідав СРСР і попросився в рідну Волинь, йому відмовили, аби не підкреслювати, що видатний композитор родом саме з України.

Папський легат назвав його “найкращим воєначальником нашого часу”, порівнявши із легендарним засновником Риму — Ромулом, а король Великого князівства Литовського зробив його своєю правою рукою, порушивши закон, що забороняв православним займати високі державні посади. Все це — про Костянтина Острозького, який народився на Волині.

І недарма — за своє життя полководець провів 35 битв, вигравши 33 з них. Найгучніша його перемога — Битва під Оршею 1514-го року. Тоді він очолював різношерсте військо із литовських, польських, білоруських й українських загонів, і зумів перетворити їх на єдину могутню силу.

Керовані ним війська розгромили армію Московії та узяли в полон її воєначальників — 6 із 11 воєвод, у тому числі ворожого полководця, а також 611 представників знаті.

Битва під Оршею стала настільки важкою поразкою, що зупинила агресію Московської держави майже на сторіччя. А поховали видатного воєначальника, згідно із заповітом, в українській святині — Києво-Печерському монастирі.

Певною мірою Костянтин Острозький допомагає боротися і з новою навалою Москви. Адже його син у 1576 році заснував в їхньому родовому місті Острозі знамениту академію (більше про неї читайте в тексті про Рівненщину). Пройшло понад чотири століття — і в Острозькій академії боротися за свою землю навчався головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, якого теж можна описати “полководець, який не вміє програвати”.

Однак волиняни разом з усією державою та усім цивілізованим світом об’єдналися, щоби захистити свою землю з її людьми, озерами та замками, а також цінності свободи, близькі мільйонам на всіх континентах.

І навіть один із підрозділів Сил спеціальних операцій України, що воює в найгарячіших точках фронту, називається саме на честь древньої фортеці Волині — “Любарт”.

Ми бачили різні часи, а зараз відстоюємо те, яким світ буде завтра. Він буде вільним. Він берегтиме людські життя як найвищу цінність. Це той мир та перемога, за які ми боремося.

Дивитися також

Дніпропетровська область Це — Україна

Тут ми боремося за наше розмаїття

Саме тут різні культури живуть разом

Донецька область Це — Україна

Тут ми боремося за мир для всього світу

Саме тут люди давно дізналися, що означає, коли його забирають

Черкаська область Це — Україна

Тут ми боремося за українську мову

Саме тут народився автор слів “Борітеся — поборете”

Волинь: світові знаменитості, прообраз Європейського Союзу і рекордна концентрація мистецтва

І ось, за що волиняни його люблять.

Віковічні українські землі

Замок, де зустрілася вся Європа

Найглибше озеро країни

Принц світового кіно

Дім скульптора

Головна страва і десерт

Дім-музей Стравинського

Ігор Стравинський родом із давнього козацького роду Сулима.

Полководець, який не вмів програвати

Сьогодні Волинь, як і вся Україна, переживає велике випробування — чи не найстрашніше за всю історію.

Дивитися також

Тут ми боремося за наше розмаїття

Тут ми боремося за мир для всього світу

Тут ми боремося за українську мову