Волинська

Волинь: світові знаменитості, прообраз Європейського Союзу і рекордна концентрація мистецтва

Волинь із центром у місті Луцьк знаходиться на самому північному заході України. Тут народилися люди, які вплинули на світову історію, і відбулося засідання своєрідного середньовічного прототипу Європарламенту. Це регіон з міцними географічними й історичними зв’язками зі світом, однак при цьому унікальною українською культурою. Сьогодні Волинь стоїть на захисті північного кордону України та свободи всього цивілізованого світу. Це боротьба за дім і для всіх українців, і для мільйона людей, які живуть на Волині.

І ось, за що волиняни його люблять.

Віковічні українські землі

Під час Льодовикового періоду Волинь була досить холодним і непривітним місцем. Однак як тільки морози відступили, сюди прийшли люди. Українські археологи досі знаходять на цих землях безліч артефактів кам’яного віку. А сто років тому під час прокладання залізничних шляхів відкопали й справжній скарб — десятки кілограмів прикрас і римських монет. Все це свідчить про те, що Волинь завжди приваблювала людей для життя чи торгівлі.

Перші письмові згадки про ці землі — у київській “Повісті минулих літ”. Там згадується, що у 988 році знаменитий князь Володимир заклав місто, назвав його на свою честь Володимиром і віддав у володіння синові. 

Згодом це місто розквітне спочатку як західний форпост київської держави, а потім і саме перетвориться на епіцентр культурного та політичного життя. У 13 ст. саме Володимир став столицею середньовічної Галицько-Волинської держави, яка була продовжувачем державності українських земель.

Попри всі історичні виклики, Волинь лишається невіддільною частиною української культури. А на референдумі про незалежність України 1991 року 96,3% громадян регіону проголосували “за”.

Some description

Замок, де зустрілася вся Європа

Перші укріплення постали у столиці Волині — місті Луцьк — ще у 14 ст., за часів сина великого князя литовського, на ім’я Любарт. Саме на його честь це місце часто називають Замком Любарта. 

Великі князі литовські правили однією з наймогутніших держав пізнього середньовіччя. Українська культура відігравала в ній провідну роль, а староукраїнська на кілька віків стала основою офіційної мови усієї держави.

Одним зі свідчень могутності князівства досі є Замок Любарта. Протягом століть фортецю кілька разів перебудовували, але завдяки вигідному розташуванню вона завжди була в епіцентрі політичного життя. 

Так, тут жив, наприклад, знаменитий князь Вітовт, який організував подію, що зібрала в Луцьку фактично прообраз Євросоюзу.

У 1429 в замку пройшов з’їзд європейських монархів. Тоді до міста приїхали понад 15 тис. людей з усієї Європи: представники Королівства Польського, Священної Римської імперії, Данії, Лівонського та Тевтонського орденів, Візантії, Московського князівства, а також татарські хани й посланці Папи Римського. 

На з’їзді вони не тільки обговорювали політичні, торговельні й релігійні питання Європи, а й бенкетували так, що для цього знадобилися сотні бочок вина й цілі стада тварин на їжу. 

Найглибше озеро країни

Майже 30 квадратних кілометрів води, глибина до 60 метрів, піщані пляжі й багатий тваринний світ — все це Світязь, перлина Шацьких озер. Знаходиться він на самому північному заході України, на кордоні одразу з двома державами — Польщею і Білоруссю. 

Загалом на Волині аж 220 великих і малих озер. Однак саме Світязь може похвалитися і пляжами, і катанням на човнах, і мальовничим островом посеред озера, і оригінальною кухнею з кулінарним флагманом — знаменитими вуграми. 

А ще є свідчення, що у складі місцевої води містяться корисні срібло, йод та гліцерин — тому береги густо вкриті різноманітними пансіонатами й санаторіями, де радо оздоровлюються усі охочі. Також в асортименті Світязя є місця з цілющою блакитною глиною, яка складе конкуренцію будь-якому косметологу.

Принц світового кіно

Волинь продовжує народжувати видатних особистостей і в новітні часи. Чули про Одрі Гепберн і Софі Лорен? Ні, вони не походять з України, зате в цій країні народилася людина, без якої про видатних акторок, можливо, ніхто б і не дізнався.

З часом Міхал став одним із найпомітніших людей кіно, заслужив прізвисько Принц й допоміг прийти до успіху знаменитим нині зіркам.

На зйомках культового фільму «Камо грядеши» Вашинський помітив статистку Софію Шиколоне і порекомендував її на роль — так почалася кар’єра Софі Лорен.

Схожа історія сталася і з іншою зіркою — Одрі Хепберн, яка завдяки українцю потрапила в «Римські канікули» — один із найзнаменитіших фільмів в історії.

Вашинський продовжував отримувати визнання навіть після смерті — у 2017-му першу премію Венеційського кінофестивалю виграв фільм «Принц і діббук», знятий про долю знаменитого уродженця України, який підкорив світ кіно.

Дім скульптора

В столиці Волинської області Луцьку є будинок, який можна вважати однією з найнезвичайніших експозицій світу. Скульптор Микола Головань присвятив чотири десятиліття свого життя тому, щоб перетворити власний дім на твір мистецтва.

На території цього будинку — понад 500 кам’яних й бетонних скульптур, виконаних у різних стилях. Серед них міфічні та релігійні фігури, лицарі, звірі та святі, а також відомі історичні постаті, пов’язані з Луцьком.

На початку 2022-го Микола Головань помер, однак пам’ятник його скульптурної майстерності лишився нащадкам. Тепер весь комплекс регулярно відвідують мандрівники, а сам дім називають «будинком-вернісажем» і незмінно дивуються надзвичайній концентрації мистецтва на квадратний метр.

 

Головна страва і десерт

Втім, Волинь — рай не тільки для розуму і душі, але й для шлунку. Отже, записуйте рецепти Волині. 

Мазурики по-волинськи — це ніжні хрусткі ковбаски з індички із розплавленим сиром.

Їх обсмажують у великій кількості олії, а потім моментально з’їдають і просять добавки. Хтось вважає цю страву стародавньою й автентично українською, інші заперечують, що індичка з’явилася на цих землях не так давно, то навряд чи рецепт налічує століття. Однак всі сходяться в одному — смачно!

На десерт радимо Поліські вергуни. 

Ось цей рецепт в Україні, ймовірно, якраз налічує кілька століть. Хоча де страву винайшли — достеменно невідомо, адже свої версії вергунів є в кухнях багатьох країн світу.

В Україні це хрумке печиво смажили в олії й готували зазвичай лише на свята. Втім, це не завадило страві поширитися майже на всю країну і навіть отримати власний музей на Полтавщині. До речі, про унікальність цього регіону також читайте на Ukraine.ua!

Дім-музей Стравинського

Одна із найгучніших прем’єр в історії світового балету — “Весна священна” Ігоря Стравинського, яку поставили у Театрі Єлисейських полів у 1913 році. Музика і постановка виявилися настільки авангардними, що публіка на першому показі просто скаженіла від нерозуміння того, що відбувається. Лише згодом “Весну священну” визнали одним із найважливіших творів в історії музики. Цей балет навіть записали на золотій платівці “Вояджера” — космічного апарату, що став найвіддаленішим від Землі об’єктом, який створило людство.

Якщо ви просто зараз зайдете в англомовну Вікіпедію і подивитеся біографію Ігоря Стравинського, то побачите фразу: “російський композитор, піаніст і диригент”. Однак насправді за походженням він українець.

Ігор Стравинський родом із давнього козацького роду Сулима.

Його батько навіть позував для знаменитої картини уродженця Харківщини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. А сам Ігор переживав, що “наше прізвище було Сулима-Стравинські, однак коли Росія анексувала частину Польщі, то „Сулима“ з якоїсь причини було випущене з нашого прізвища”. Втім, згодом композитор відновив історичну справедливість — прізвищем його сина Святослава було вже Сулима-Стравинський.

На Волині у сім’ї був родовий маєток, в якому композитор щоліта жив і працював. Сам Ігор про це місце казав так:

“Справжній рай для творчості”.

Тепер в будівлі — єдиний у світі дім-музей композитора, в якому можна побачити фото, малюнки та навіть рояль Стравінських. Однак коли після 50 років батьківщиною Стравинський відвідав СРСР і попросився в рідну Волинь, йому відмовили, аби не підкреслювати, що видатний композитор родом саме з України.

Полководець, який не вмів програвати

Папський легат назвав його “найкращим воєначальником нашого часу”, порівнявши із легендарним засновником Риму — Ромулом, а король Великого князівства Литовського зробив його своєю правою рукою, порушивши закон, що забороняв православним займати високі державні посади. Все це — про Костянтина Острозького, який народився на Волині.

І недарма — за своє життя полководець провів 35 битв, вигравши 33 з них. Найгучніша його перемога — Битва під Оршею 1514-го року. Тоді він очолював різношерсте військо із литовських, польських, білоруських й українських загонів, і зумів перетворити їх на єдину могутню силу.

Керовані ним війська розгромили армію Московії та узяли в полон її воєначальників — 6 із 11 воєвод, у тому числі ворожого полководця, а також 611 представників знаті.

Битва під Оршею стала настільки важкою поразкою, що зупинила агресію Московської держави майже на сторіччя. А поховали видатного воєначальника, згідно із заповітом, в українській святині — Києво-Печерському монастирі.

Певною мірою Костянтин Острозький допомагає боротися і з новою навалою Москви. Адже його син у 1576 році заснував в їхньому родовому місті Острозі знамениту академію (більше про неї читайте в тексті про Рівненщину). Пройшло понад чотири століття — і в Острозькій академії боротися за свою землю навчався головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, якого теж можна описати “полководець, який не вміє програвати”.

Сьогодні Волинь, як і вся Україна, переживає велике випробування  — чи не найстрашніше за всю історію. 

Однак волиняни разом з усією державою та усім цивілізованим світом об’єдналися, щоби захистити свою землю з її людьми, озерами та замками, а також цінності свободи, близькі мільйонам на всіх континентах.

І навіть один із підрозділів Сил спеціальних операцій України, що воює в найгарячіших точках фронту, називається саме на честь древньої фортеці Волині — “Любарт”.

Ми бачили різні часи, а зараз відстоюємо те, яким світ буде завтра. Він буде вільним. Він берегтиме людські життя як найвищу цінність. Це той мир та перемога, за які ми боремося. 

Поділитись у соцмережах

Останнє оновлення статті 24.02.2023

Дивитися також

Хмельницька область Це — Україна

Тут ми боремося за нашу волю

Саме тут наша воля незламна, як мури прадавніх замків

Черкаська область Це — Україна

Тут ми боремося за українську мову

Саме тут народився автор слів “Борітеся — поборете”

Закарпатська область Це — Україна

Тут ми боремося за неймовірну природу

Саме тут людям захоплює подих від краси

Some description

You cannot copy content of this page