Торт, сакури та підземні ходи
Ужгород та Мукачево постійно змагаються, хто кращий. Але обидва міста варті уваги.
Ужгород близько до багатьох європейських столиць і дістатися звідси до них швидше, ніж до Києва. Не дивуйтесь, якщо за один день почуєте тут п’ять різних мов.
Різні епохи у житті Ужгорода мали свій вплив на архітектуру міста. Та все ж це місто, побудоване під масштаб людини. Пропорції, поверховість будинків та ширина вулиць зроблені з думкою про тих, хто тут живе. У час війни це нікуди не зникло – зараз містяни допомагають всім, хто був змушений покинути свій дім. Не лише місцем чи речима, а й корисними ініціативами. Наприклад, створили першу кав’ярню-пральню, творчий штаб для дітей, гуманітарну “шафу” з одягом.
Такі прості речі допомагають відчути звичне життя – як-от прогулятись алеєю сакур, яка є найдовшим райським садом у Європі – дерев там близько 2 тис. Або посмакувати врешті тортом “Ужгородський” – на основі печеного безе з фундуком та мусового крему, а зверху прикрашеним зображеною пам’яткою архітектури. Цей торт винахід сім’ї Штефаньо та справжня легенда міста.
Чи вийти на прогулянку до Ужгородського замку, що є найдревнішою і найціннішою історико-архітектурною будовою міста. Замок побудували на високій горі вулканічного походження, що нависає над річкою Уж. Муроване укріплення звели у 13 ст. на місці давньоруського городища. До речі, Ужгородський замок зберіг свою регулярну п’ятикутну конфігурацію плану – п’ять загострених бастіонів з оборонними стінами. У замку всього лише два поверхи, це не витончена споруда – справжня фортеця, що бачила чимало битв та облог. У підземеллях, звісно, є в’язниця та кімната для тортур. Але що зацікавить ще більше – це ціла система таємних ходів, деякі з них вже й не розгадають ніколи. А один із ходів начебто веде до іншого замку — Невицького.
